Опис досвіду

Опис досвіду класного керівника 

Печончик М.С  (переглянути)

Се і є бути щасливим, пізнати

Себе чи свою природу, взятися

За своє споріднене діло і бути з

Ним у злагоді із загальною потребою

Г.Сковорода

        "Сенс премудрості полягає у тому, щоб зрозуміти, в чому полягає щастя", - писав філософ Г.Сковорода.

         Кожна людина по-своєму розуміє, що таке щастя. Щастя вчителя, по-моєму, у тому, що йому довірено найбільшу з цінностей світу - людину, у його руках її доля.

        Бачити щодня усміхнені уста, допитливі очі, чути лагідне "добридень", радіти результатам своєї праці, хоч і через роки, - це і є, напевно, щастя вчителя. А ще коли ти класний керівник, то повинен бути і наставником, і помічником, і захисником, і другом, який допоможе дитині здобути не тільки знання про навколишній світ, оволодіти уміннями і навичками, а й посприяє адаптуватися у цьому світі, розкрити і проявити здібності, відчути себе самостійною творчою особистістю.

          Наразі я є класним керівником 6 класу. Працюю над проблемною темою "Національно-патріотичне виховання у системі роботи класного керівника в умовах освіти сталого розвитку". У своїй роботі керуюся програмою національного виховання учнівської молоді Березнівщини на 2009-2020 роки, Концепцією національно-патріотичного виховання дітей та молоді, основними орієнтирами виховання учнів 1-11 класи загальноосвітніх закладів.

         Процес становлення незалежності демократичної України з її прагненням стати членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному бутті цивілізованого життя  на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу. Тому мета сучасного освітнього процесу -  виховати гармонійно розвинену, духовно багату, самостійно мислячу особистість, справжнього громадянина України, патріота своєї держави. Найважливішим завданням  українського суспільства було і є виховання покоління гуманістів і патріотів, для яких найвищим ідеалом є єдність особистих та національних інтересів. Національне виховання включає у себе такі складові частини: розумове, громадянське, фізичне, естетичне, моральне, трудове виховання.

         Найвищою метою виховного процесу є плекання людської особистості: фізично, психічно, духовно досконалої і здорової, з розмаїтими почуттями, глибоким інтелектуальним розвитком та універсально широкими інтересами.

         Виховання особистості громадянина і патріота повинно бути діяльним, зорієнтованим на самопізнання і пізнання світу, розвиток історичної пам'яті, почуттів і понять совісті, чесності, гідності й національної гордості за український народ, приналежність до його держави, мови, культури, традицій.

         Все це і визначає актуальність моєї проблемної теми.

         Метою роботи є виховання фізично здорової, духовно багатої, самостійно мислячої особистості, яка шанує працю, поважає старших, знає звичаї і традиції рідного краю, любить свою Батьківщину.

Основні завдання моєї виховної діяльності такі:   

ü    виховання почуття патріотизму, який поєднує любов до рідного краю, Батьківщини, народу, поваги до законів України, шанобливого ставлення до державної символіки;

ü    виховання поваги до традицій, звичаїв, обрядів рідного краю;

ü    виховання гуманного ставлення до людей;

ü    формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя;

ü    виховання працелюбства, свідомого ставлення до праці як найвищої цінності людини і суспільства;

ü    формування позитивної мотивації на природоохоронну діяльність;

ü    виховання потреби у спілкуванні з мистецтвом.

У виховній роботі з класом керуюся наступними принципами виховання:

ü    національної спрямованості,  який передбачає формування у дітей високого рівня національної свідомості, почуття патріотизму, шанобливого ставлення до історії і культури українського народу;

ü    культуровідповідності, що передбачає формування базової культури особистості, ґрунтованої на морально-духовному досвіді людства;

ü    гуманістичної орієнтації, який передбачає ціннісне ставлення до дитини;

ü    цілісності, що передбачає організацію виховного процесу як системи, його спрямованість на гармонійний і різнобічний розвиток особистості;

ü    соціальної адекватності, який передбачає приведення у відповідність змісту і засобів виховання соціальній ситуації, в якій організовується виховний процес;

ü    полікультурності, що передбачає введення дитини у світ української культури як складової загальнолюдської культури;

ü    демократизації, який передбачає утвердження демократичних засад життєдіяльності учнівських колективів, рівноправність суб'єктів навчально-виховного процесу;

ü    наступності і спадкоємності поколінь, який передбачає безперервність виховного процесу від родинного дошкільного до вузівського виховання.

Я визначила форми роботи, які необхідні для вирішення завдань моєї виховної діяльності з класом: колективні (екскурсії, зустрічі з цікавими людьми (учасниками АТО), участь у конкурсах, святах, спортивних змаганнях, КТС, трудові десанти, ярмарки, турніри, виставки-презентації), групові (тренінги, дискусії, інтелектуальні ігри, круглий стіл, коло думок), індивідуальні (бесіди, консультації, самотестування, зустрічі з батьками, бесіди з вчителями- предметниками). Сучасні форми роботи передбачають використання інноваційних технологій. Тому у своїй практиці при проведенні виховних заходів часто звертаюсь до послуг Інтернету.

         Основними напрямами моєї виховної роботи є:

ü    ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави. Воно виражається у таких якостях,  як патріотизм, національна свідомість, самосвідомість, гордість за приналежність до українського народу. У класі були проведені такі заходи: перші уроки-презентації ("Україна - єдина країна", "Я - громадянин України"), акція («Лист пораненому солдату»),зустріч з учасником АТО, конкурс стінгазет («Збережемо мир»), розмова в колі («Що я знаю про символи України»), відео-мандрівка («Країна, в якій я живу»), години спілкування (" Річниця гідності України ", "День українського козацтва ", "Соборна Україна", "Країна - моя Україна").

ü    ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю, що виявляється у прилученні школярів до пам'яток історії, культури і духовності рідного краю, формуванні мотивації на дотримання традицій, звичаїв, обрядів родини, здатності їх берегти і примножувати. Учні були активними у проведенні Уроків-пам'яті («День пам'яті жертв голодомору і політичних репресій 1932-1933 років», "Ніхто не забутий, ніщо не забуте", "Герої Крутів"), годин спілкування ("День української писемності і мови", "День збройних сил України", «Міжнародний день рідної мови»), уроків народознавства ("Обряди та звичаї мого краю", "Легенди про рідний край"), бесід («День Європи», «71 річниця депортації кримських татар»).

ü    ціннісне ставлення особистості до сім'ї , родини, людей. Метою є виховання шанобливого ставлення до батьків, сімейних традицій, бажання надати допомогу слабшим і хворим, формування моральних чеснот: чуйності, чесності, справедливості, толерантності, милосердя. Для досягнення поставленої мети учні були залучені до проведення годин спілкування ("Здоровий спосіб життя", "Доброта врятує світ"), тренінгу ("Шкідливість алкоголю, тютюну, наркотиків"), бесід ("Міжнародний день толерантності", "День прав людини"), екскурсії до шкільного музею,  зустрічі з учасниками бойових дій на Сході, акцій ("Співучасть у долі дитини", "Пам'ять").

ü    ціннісне ставлення особистості до себе, що полягає у вихованні поваги до себе як унікальної і неповторної особистості, негативного ставлення до шкідливих звичок. Проводились такі виховні заходи: тренінги ("Правила поведінки на дорозі", "Пізнай себе"), година спілкування ("Знай свої права та поважай права інших"), виставка-презентація ("Світ моїх захоплень"), розмови у дружньому колі ("На кого я хочу бути схожим", "Дружба - це..."), круглий стіл ("Культура поведінки у школі, громадських місцях"), класні збори - обговорення проблем класу, підбиття підсумків навчання, звіт про виконання громадських доручень.

ü    ціннісне ставлення особистості до природи. Виховними досягненнями цього напряму є виховання інтересу до пізнання природи, відповідального ставлення до неї,  усвідомлення функцій і значення природи у житті людини. З цією метою проводились такі заходи: виховна година ("Природа - людині, людина - природі"), участь у конкурсі осінніх букетів ("Барвиста моя Україна"); усний журнал ("Рослини - символи України"), екскурсія в природу ("Вже брами літа замикає осінь"), акція ("Букет замість ялинки"), фотовиставка ("Я і природа").

ü    ціннісне ставлення особистості до праці. Під керівництвом класного керівника учні роблять перші кроки до професійної самовизначеності та трудової діяльності, осмислення соціальної значущості праці, сформованості, працелюбності. Цими кроками є проведення екскурсії до шкільного виховного центру "Наші умільці", тренінгу ("Вибір професії"), анкети і виставки-презентації ("Світ моїх захоплень"), благодійної акції-ярмарку кулінарних виробів, оформлення класного куточка, трудові операції.

ü    ціннісне ставлення особистості до мистецтва, що виявляться в естетичній ерудиції особистості, сприйнятті довкілля як естетичної цінності, розумінні мистецтва як культурної спадщини та надбання українського народу. Були проведені заходи: уявна екскурсія ("Шевченко і Рівненщина"), інсценізація народних традицій та обрядів ("Різдвяна зірка"), години спілкування ("Книга - джерело інформації", "Про красу зовнішню і внутрішню"), конкурс-презентація ("Світ моїх захоплень").

На формування особистості учня важливий вплив має сім'я. Тому велике значення я надаю роботі з батьками. Насамперед - це батьківські збори, які намагаюся проводити в різних формах: лекції, тематичні консультації, круглий стіл, свята, зустрічі з вчителями-предметниками. Практикую індивідуальні бесіди, анкетування, тестування з окремих питань, тренінги, дні відкритих дверей, відвідування учнів удома, зустрічі із шкільним психологом. Виховання дітей без участі батьків є малоефективним, тому планую заходи із залученням батьків (конкурс декоративно-прикладного мистецтва "Моя барвиста Україна", інсценізація "Різдвяна зірка", година спілкування "Звичаї та обряди мого краю"). Сполучною ланкою між школою та батьками є батьківський комітет, який активно допомагає мені в організації дозвілля дітей, в ремонті класу.

Маю орієнтовний план вивчення сім'ї учня, що полегшує спілкування з батьками, допомагає у наданні певних порад щодо виховання дітей (склад сім'ї, батьки, їх вік, професія, освіта, улюблені заняття, матеріальний добробут, методи виховання дітей, внутрішньосімейні стосунки).

Неможливо уявити діяльність класного керівника без учнівського самоврядування, яке розвиває самостійну творчу діяльність усього колективу і кожного учня окремо, учить виявляти ініціативу, приймати рішення. Головними ознаками самоврядування є добровільність, демократичність, практичність, творчість, самостійність. Структура і форма учнівського самоврядування у кожному класі визначається з урахуванням особливостей колективу, досвіду учнів і самого класного керівника.

Учні 6 класу об'єднані у комітети ("Турбота", "Дозвілля", "Порядок", "Інформатор"), що виконують свою певну роль. Кожен член комітету має громадське доручення. На чолі комітетів стоять координатор та його заступник. Щомісяця проходить засідання комітетів, на яких учні звітують про виконання доручень і обговорюють плани на наступний місяць. Класний керівник при потребі надає необхідну допомогу. Учні класу працюють над КТС "Літопис добрих справ мого класу". Вони щомісяця звітують про свій внесок у цю справу.

Я вважаю,  якщо батьки, громадськість, школа, зокрема класний керівник, діятимуть злагоджено, співпрацюватимуть з учнями, поважатимуть їхні думки, почуття, то нам вдасться у майбутньому досягти поставленої мети - виховати гармонійно розвинену, духовно багату, самостійно мислячу особистість, справжнього громадянина України. І я буду щаслива, коли з моїх маленьких вихованців виростуть прекрасні люди і професійні фахівці.